ПоезіяPoetry
Надія Люльчук
Поетеса. Авторка ліричних творів про природу, пам'ять та коріння.
Poet. Author of lyrical works about nature, memory, and roots.
@nadiialiulchuk
Поетеса. Авторка ліричних творів про природу, пам'ять та коріння.
Poet. Author of lyrical works about nature, memory, and roots.
@nadiialiulchukНадія Люльчук — поетеса, чиї вірші говорять мовою природи: гір, лісів, дощу та туману. У її поезії відчувається глибокий зв'язок з карпатською землею, народними переказами і тихою мудрістю предків.
Її рядки — це не просто образи, а живе відчуття: вони пахнуть смерекою і мокрою травою, звучать як гомін давніх казок, переданих від покоління до покоління.
Nadiia Liulchuk is a poet who speaks the language of nature: mountains, forests, rain, and mist. Her poetry carries a deep connection to the Carpathian land, folk tales, and the quiet wisdom of ancestors.
Her lines are not merely images — they are living sensations: they smell of spruce and wet grass, they echo with the sound of ancient stories passed down through generations.
Стелиться горами димка Може то мрія чи думка Може то дух чи примара Може то тільки лиш хмара Ген потягнуло в потоки Через віки через роки Вкутало білим туманом Мороком а чи обманом-? Ні не обман, то відгомін Давньої казки то гомін Давних переказів сила Те що матуся навчила Що говорили нам тато Тої науки багато Предки засіяли в горах І по верхах і по зворах І як дощі проливають Щедро насіння зростає Чи смерековим розмаєм А може буковим гаєм Рутую зазелениться Ружую зарум'яниться І те бажання завітне Папороть-цвітом розквітне.